Ліна Костенко 🇺🇦 (фан-сторінка)

#ЛінаКостенко

Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться? Моєї долі пекло потайне, моя сама від себе таємниця! Чи ти за мене душу віддаси, чи розміняєш суєтно і дрібно? Краса — і тільки, трішечки краси, душі нічого більше не потрібно. Чи, може, в цім калейдоскопі літ, де все нещадно звичне і щоденне, ти просто мені дивишся услід і трохи любиш сни свої про мене? #Ліна_Костенко

#ЛінаКостенко

Я дуже тяжко Вами відболіла Це все було як марення, як сон Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав, довірливий Самсон. Тепер пора прощатися нам. Будень. На білих вікнах змерзли міражі І як ми будем, як тепер ми будем?! такі вже рідні і такі чужі. Ця казка днів — вона була недовгою, Цей світлий сон — пішов без вороття, Це тихе сяйво над моєю долею — воно лишилось на усе життя #ЛінаКостенко

#ЛінаКостенко

Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне на сто ерзаців у собі! Минають фронди і жіронди, минає славне і гучне. Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине. Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня. Згадайте в поспіху вагона, в невідворотності зникань, як рафаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам! В епоху спорту і синтетики людей велика ряснота. Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста. #ЛінаКостенко

Герої Крут: подвиг, що надихає 29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути відбувся бій, що став символом незламності українського духу. Близько 300 юнаків — студентів і гімназистів — стали на захист своєї землі, протистоячи багатотисячній армії більшовиків. Вони розуміли, що шансів на перемогу майже немає, але обрали боротися до кінця. Понад 250 героїв загинули в цьому нерівному бою. Особливо жорстокою була доля 27 студентів, яких більшовики взяли в полон і холоднокровно розстріляли. Сьогодні їхні могили знаходяться на Аскольдовій горі в Києві. Подвиг Героїв Крут живе у серцях українців. Це приклад жертовності, честі та відданості Батьківщині. Їхня боротьба триває у наших серцях, у діях кожного, хто сьогодні захищає Україну. Ми пам’ятаємо. Ми продовжуємо їхню справу. І ми переможемо!

#ЛінаКостенко

Ще вчора я була висока як вежа, Здається, ще трохи - дістану зеніт. І раптом, - як вибух, - обвал і пожежа. Розтрощений камінь - уже не граніт. Руйновище віри, і розпач, і розпач! Під попелом смутку поховано шлях, Зажурені друзі сахнулися врозтіч. Посіяне слово не сходить в полях. На те й погорільці - будуємо хатку, Над хаткою небо. А знов голубе. Найвище уміння - почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе. #ЛінаКостенко

#ЛінаКостенко

#offtop 💔 🔥 27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (Шоа). Цього дня світ згадує мільйони невинних жертв одного з найжахливіших злочинів проти людства – Голокосту. Ми схиляємо голови перед пам’яттю людей, життя яких обірвалося внаслідок варварської політики нацистів та їхніх пособників. Голокост розпочався у січні 1933 року, коли Гітлер прийшов до влади, і завершився у травні 1945-го. Однією з найважливіших дат у його завершенні стало визволення радянськими військами концтабору Аушвіц-Біркенау (Освенцім) 27 січня 1945 року. Україна є однією з найбільш постраждалих територій під час цієї трагедії. Бабин Яр у Києві – символ жаху й пам’яті, де загинуло від 70 до 150 тисяч людей. У Харкові – Дробицький Яр, місце масових розстрілів, де поховано до 20 тисяч жертв. У роки Голокосту, з 1933 по 1945, було знищено понад 11 мільйонів людей, з яких понад 6 мільйонів – євреї. Понад 1,1 мільйона жертв – діти. Пам’ятаймо цю трагедію, щоб не допустити її повторення. 🕯️ #голокост #holocaust #шоа #shoa #память

Кохання, вірність — істини одвічні. Створили їх іще до нас, давно. А ми... Що ж ми? Лиш випадкові стрічні. Яке гірке, яке гірке вино! А треба пити. То хороший звичай. Його створили теж для нас, давно... За нашу зустріч! За прощання наше! Яке гірке, яке гірке вино! #ЛінаКостенко художниця Olga Kovtun